Результаты круглого стола «Феномен аномии в контексте эпистемологической дихотомии "теория — факт"»

Выступление Сергея Дембицкого: Конструирование и валидизация NLA-шкалы

Презентационный материал

Краткий текст доклада

Моя доповідь присвячена результатам розробки соціологічного тесту аномії, що фокусується на вимірюванні безнормності. Як продемонструвала Катерина Литкіна, в найвідоміших тестах аномії також звертаються до таких концептів як безсилля, безглуздість (від рос. “бессмысленность”), соціальний песимізм та ізоляція.
Для вимірювання безнормності було сформульовано вісім тверджень, з якими респондент міг погодитися, висловити невизначену позиція або не погодитися. Частина з них була взята з існуючих методик (при цьому декотрі були частково змінені), частина – спеціально сформульована. Кожне з цих тверджень фіксувало певний аспект соціальної безнормності (див. табл.). Одна половина тверджень була сформульована як ствердження аномійних тенденцій, друга – як їх заперечення.
Індикатори: чи згодні Ви з тим, що… Аспект безнормності
… що зараз у людей є чіткі норми поведінки по відношенню один до одного? Норми поведінки по відношенню до інших
… в наші дні все змінюється так швидко, що Вам часто буває складно визначити, яким правилам потрібно слідувати? Швидкість зміни норм
… більшість громадян України має чітке уявлення про те, в якому напрямку має розвиватися наше суспільство? Суспільні пріорітети
… в наші дні Вам складно приймати рішення про те, що добре і що погано? Відсутність життєвих орієнтирів
… незважаючи на різноманітність ідей в нашому світі, людині легко визначити, у що вірити? Вибір серед багатьох ідей
… в нашому суспільстві мета виправдовує засоби? Цинізм
… більшість людей, з якими Вам доводилося мати справу, керуються нормами моралі? Моральність/аморальність оточення
… зараз все настільки непевно, що не існує ніяких визначених правил, дотримуючись яких можна усвідомити, як слід жити? Невизначенність
Методика була включена до загальнонаціонального опитування (N = 600), вибірка якого базувалася на стратифікації за регіоном та типом населеного пункту, а також на квотуванні за статтю та віком (Виконавець опитування - ТОВ «Социс - Центр соціальних та маркетингових досліджень»).
Результати аналізу (CFA) виявили, що індикатори за такими аспектами як цинізм та моральність/аморальність “випадають” з факторної моделі. Також було з’ясовано, що індикатори, які стверджують та заперечують аномійні тенденції формують два відповідних фактори, які пов’язані між собою досить слабко (r = -0,202). При використанні шести індикаторів, що поділені на два фактори, аналіз демонструє високі показники факторної структури (Хі-квадрат = 14,1; df = 8; p-value > 0,05). Слід також відзначити низьке значення коефіцієнту Альфа Кронбаха для цих шести індикаторів (0,48).
Результати конструктної валідизації засвідчили статистично значимий зв’язок (p-value < 0,001) адитивного значення шкали з протестним потенціалом (r = -0,23), антидемократичними установками щодо розвинутих країн (r = 0,25) та України (r = 0,34), авторитарними установками (r = 0,19), а також установками на громадську активність (r = -0,30).
На основі проведеного дослідження я можу зробити висновок, що NLA-шкала є перспективним інструментом соціологічного вимірювання, але потребує подальшого методологічного доопрацювання.