Выступление Андрея Бовы: Ставлення населення України до морально-правових норм (за матеріалами Всесвітнього дослідження цінностей)
Презентационный материал
Краткий текст доклада
Дієвість соціальних норм є основою суспільного порядку. Стан послаблення цих норм або їх конфлікту є аномією. Сучасна концепція аномії об’єднує в собі цілу низку теоретичних розвідок та емпіричних досліджень, котрі стосуються різних сфер життєдіяльності суспільства, окремих соціальних груп та індивідів. При кількісному вимірюванні соціальної аномії (social anomie) та її проявів на рівні соціальної структури широко використовуються статистичні відомості щодо демографічної ситуації, поширення соціально-обумовлених захворювань, злочинності, а також показники політичної стабільності, відсутності насильства/тероризму та ін.
Для вивчення психологічної аномії (psychological anomia) на індивідуальному та інтерперсональному рівнях у 1950–1960-х роках у США був розроблений та впроваджений у масові соціологічні опитування спеціалізований психосоціальний інструментарій (валідизовані шкали), який фіксував сприйняття особою певних фонових явищ, що відбуваються у суспільстві, та відповідні емоційні переживання, наприклад, відчуження, втрата соціальних орієнтирів, безсильність, безпорадність, невпевненість у дієвості соціальних норм тощо. У вітчизняній соціології використовувалися шкали Л. Сроула, Г. МакКлоски й Дж. Шаара та М. Кона.
На сьогодні у різноманітних емпіричних дослідженнях існує певна варіативність показників аномії, таких, як недовіра до інших людей та соціальних інститутів, морально сумнівна поведінка, нехтування нормами та цінностями, брак розуміння цілей, досвід кримінальної віктимізації, неспокій щодо майбутнього, соціальний песимізм та навіть відсутність визначеності громадської думки щодо нагальних питань політичної, економічної та приватної сфери.
Одним зі способів виміру поширеності аномії є визначення морально-правового релятивізму, що присутній у поглядах населення. Виявити їх покликана, зокрема, низка запитань соціологів стосовно оцінки певних вчинків, що, на думку респондентів, не заслуговують або заслуговують на виправдання, включено до моніторингового крос-національного проекту «Всесвітнє дослідження цінностей/Європейське дослідження цінностей» (WVS/EVS). Аналіз отриманої емпіричної інформації дає змогу відстежувати зміни, які відбуваються у моральних стандартах та ціннісно-нормативних системах різних суспільств. Розроблено інтегральні соціологічні індекси, які комплексно характеризують силу нормативності соціальних норм та відповідні установки населення.
На підставі даних соціологічного опитування WVS, що проведене в Україні у 2011 році (n = 1500), чотирнадцять змінних, які відбивають ставлення респондентів до морально-правових норм, піддано факторному аналізу за методом головних компонент та кластерного аналізу, за результатами чого побудовано індекс припустимості корисливих правопорушень (включає пункти «проїзд без оплати в громадському транспорті», «отримання державних виплат, на які у людини немає права», «несплата податків, якщо є така можливість», «отримання хабара, використовуючи службовий стан», «крадіжка чужої власності»), індекс припустимості насильства («насильство проти інших людей», «якщо батьки б'ють дітей», «якщо чоловік б'є дружину», «самогубство»), індекс ставлення до статевої моралі («сексуальні стосунки до шлюбу», «розлучення», «аборт», «проституція», «гомосексуалізм»). На підставі кореляційного аналізу та однофакторного дисперсійного аналізу виявлено вплив окремих соціоструктурних та ціннісних факторів на (не)прийняття певних вчинків в українському соціумі.
Для вивчення психологічної аномії (psychological anomia) на індивідуальному та інтерперсональному рівнях у 1950–1960-х роках у США був розроблений та впроваджений у масові соціологічні опитування спеціалізований психосоціальний інструментарій (валідизовані шкали), який фіксував сприйняття особою певних фонових явищ, що відбуваються у суспільстві, та відповідні емоційні переживання, наприклад, відчуження, втрата соціальних орієнтирів, безсильність, безпорадність, невпевненість у дієвості соціальних норм тощо. У вітчизняній соціології використовувалися шкали Л. Сроула, Г. МакКлоски й Дж. Шаара та М. Кона.
На сьогодні у різноманітних емпіричних дослідженнях існує певна варіативність показників аномії, таких, як недовіра до інших людей та соціальних інститутів, морально сумнівна поведінка, нехтування нормами та цінностями, брак розуміння цілей, досвід кримінальної віктимізації, неспокій щодо майбутнього, соціальний песимізм та навіть відсутність визначеності громадської думки щодо нагальних питань політичної, економічної та приватної сфери.
Одним зі способів виміру поширеності аномії є визначення морально-правового релятивізму, що присутній у поглядах населення. Виявити їх покликана, зокрема, низка запитань соціологів стосовно оцінки певних вчинків, що, на думку респондентів, не заслуговують або заслуговують на виправдання, включено до моніторингового крос-національного проекту «Всесвітнє дослідження цінностей/Європейське дослідження цінностей» (WVS/EVS). Аналіз отриманої емпіричної інформації дає змогу відстежувати зміни, які відбуваються у моральних стандартах та ціннісно-нормативних системах різних суспільств. Розроблено інтегральні соціологічні індекси, які комплексно характеризують силу нормативності соціальних норм та відповідні установки населення.
На підставі даних соціологічного опитування WVS, що проведене в Україні у 2011 році (n = 1500), чотирнадцять змінних, які відбивають ставлення респондентів до морально-правових норм, піддано факторному аналізу за методом головних компонент та кластерного аналізу, за результатами чого побудовано індекс припустимості корисливих правопорушень (включає пункти «проїзд без оплати в громадському транспорті», «отримання державних виплат, на які у людини немає права», «несплата податків, якщо є така можливість», «отримання хабара, використовуючи службовий стан», «крадіжка чужої власності»), індекс припустимості насильства («насильство проти інших людей», «якщо батьки б'ють дітей», «якщо чоловік б'є дружину», «самогубство»), індекс ставлення до статевої моралі («сексуальні стосунки до шлюбу», «розлучення», «аборт», «проституція», «гомосексуалізм»). На підставі кореляційного аналізу та однофакторного дисперсійного аналізу виявлено вплив окремих соціоструктурних та ціннісних факторів на (не)прийняття певних вчинків в українському соціумі.